- помилкові дії
- erroneous actions
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології для студентів денної форми навчання напряму підготовки „Соціальна педагогіка”. – К.: НУБіПУ. Мартинюк І. А.. 2012.
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології для студентів денної форми навчання напряму підготовки „Соціальна педагогіка”. – К.: НУБіПУ. Мартинюк І. А.. 2012.
помилковість — вості, ж. Абстр. ім. до помилковий … Український тлумачний словник
помилковість — [помиелко/в іс т ] вос т і, ор. в іс т у … Орфоепічний словник української мови
помилковість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
мыльны — помилкові … Лемківський Словничок
спростовувати — ую, уєш, недок., спростува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Доводити неправильність, помилковість, хибність чого небудь. || Бути доказом неправильності, помилковості, хибності чого небудь. || кого, розм. Доводити неправильність,… … Український тлумачний словник
забобони — ів, мн. (одн. забобо/н, у, ч.). 1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є… … Український тлумачний словник
неправота — и/, ж. Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість … Український тлумачний словник
омильність — ності, ж., зах. Помилковість … Український тлумачний словник
опам'ятовуватися — уюся, уєшся, недок., опам ята/тися, а/юся, а/єшся і рідко опам ятува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Повертатися до свідомості із стану непритомності, забуття. 2) Повертатися до стану душевної рівноваги, набувати знову здатності мислити, діяти і т.… … Український тлумачний словник
розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… … Український тлумачний словник
розгромлювати — юю, юєш, недок., розгроми/ти, омлю/, о/миш; мн. розгро/млять; док., перех. 1) Розоряти, спустошувати що небудь. || Розганяти, знищувати (яку небудь організацію). || рідко. Ламати, руйнувати що небудь. 2) Завдавати поразки кому небудь у бою. ||… … Український тлумачний словник